Установите Flash player для полного просмотра сайта!

Відкритий туризм: доступність відпочинку на Івано-Франківщині для людей з особливими потребами

Музейне Коло Прикарпаття









Костел кармелітів


Адреса:

с. Більшівці, Галицький р-н,

Івано-Франківська обл.


Опис:

    Більшівцівський костел – одна із найвизначніших пам’яток пізньобарокової архітектури ХVІІІ ст. Його величавий силует разом із монастирем кармелітів творить своєрідний орієнтир у навколишній панорамі. Історія костелу тісно пов’язана з іменем коронного гетьмана М. Казановського – власника Більшівців від 1617 р. Він, власне, і став фундатором будівництва дерев’яного костелу та монастиря у 1625 р.
під час війни 1655 р. костел та будівлі монастиря були зруйновані й запустіли. Фундатором відбудови нової святині став державний діяч Гондорф. Проте йому не вистачило коштів і тільки 1717 р. полковник Я. Галецький розпочав будівництво мурованого костелу. Після смерті полковника 1720 р. справу продовжила його вдова Тереза з Кашніцьких.
    Пізніше будівництво та декорування храму відбувалось на пожертви князів Яблоновських. Поряд з костелом відбудовували і келії монастиря. З ініціативи наступного власника Більшівців, останнього з роду Яблоновських – князя А. Барнаби, було виготовлено вівтарі та розписано фресками внутрішні стіни костелу. 15 серпня 1777 р. храм освятив Львівський архієпископ К. Цешковський як храм Благовіщення.
    Без сумніву, костел Благовіщення в Більшівцях – це одна з найкрасивіших пам’яток сакрального мистецтва Галичини ХVІІІ ст., що збереглася донині. на основі науково-проектної документації, яку розробили спеціалісти Львівського інституту «Укрзахідпроектреставрація» 2002 ро­ку, розпочато реставрацію костелу і монастирсько­го комплексу при ньому.
    Монастир кармелітів тривічкових збудовано у першій половині ХVІІ ст. на високому пагорбі. Через деякий час його разом з костелом обвели мурованими цегляними стінами. Висота стін місцями досягала двох метрів, а ширина – близько метра. Від монастиря залишився тільки західний корпус келій, східці з підпірними стінами та західна в’їзна споруда. Монастир був сполучений з костелом двома ворітьми: західними і східними. Західні ворота, які розміщені між корпусом келій та костелом, є своєрідною в’їзною спорудою – це ворота-проїзд в одноповерхову сторожку (другий поверх втрачено). Тепер західний корпус келій монастиря – це двоповерхова цегляна споруда, прямокутна в плані, розташована з південного боку костелу на віддалі близько десяти метрів.
    У ХІХ ст. монастир кармелітів у Більшівцях був одним із найбільших у Галичині. Про це свідчать документи, які зберігалися в його архіві до початку Першої світової війни. За описом 1788 р., архів налічував 701 том найрізноманітніших матеріалів. Перед початком війни частину документів таємно вивезли до Бернардинського костелу у Львові. Решту документів після закриття храму передали Львівській науковій бібліотеці ім. В. Стефаника.
    Монахи-кармеліти видавали книги, малювали ікони, опікувалися хворими та школою, при монастирі існував притулок для вбогих. До Першої світової війни конвент у Більшівцях був центром римокатолицької парохії. А сьогодні ця пам’ятка архітектури – німий свідок життя та діяльності ченців-кармелітів.
 За матеріалами сайту національного заповідника "Давній Галич" www.davniyhalych.if.ua/


Додаткові фото






e-mail: rtic.if.ua@gmail.com

www.tourism-carpathian.com.ua
www.tourism.if.ua
RayCMS 0.1
Errors:
Logz writed:
Generation time: 0.126sec